Стали відомі імена другої групи юних українських вчених, які візьмуть участь у міжнародному фіналі Intel ISEF (Intel International Science and Engineering Fair).
Імена переможців були визначені в рамках конкурсу Intel Еко-Україна в Києві 9 квітня.
На очному національному фіналі «Intel Еко Україна 2015», який проводився на базі Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді (НЕНЦ), 154 молодих вчених представили 142 дослідні роботи в 7 категоріях знань: біологія, екологічна інженерія, науки про людину, науки про Землі; довкілля; хімічна та біологічна інженерія, хімія.
За результатами суперфіналу статус фіналістів конкурсу Intel ISEF 2015 від України отримали:
1. Паркулаб Михайло Володимирович, проект "Нові флуоресцентні зонди на основі 8-гидроксихинолина". Учень 11 класу Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступеня №17.
2. Пирогова Валерія В'ячеславівна, проект "Розробка нових неопіоідних анальгетических і анксіолітичних засобів на основі похідних 1,4-бенздіазепінів". Учениця 11 класу Одеської гімназії №9.
3. Блюм Ростислав Ярославович, проект "Жирнокислотний аналіз масла рижію посівного, редьки олійної і тифона як сировини для промислового отримання біодизелю». Вихованець Київського Палацу дітей та юнацтва.
Михайло Паркулаб спроектував, синтезував і досліджував нове з'єднання, яке може бути використане для визначення концентрації важких металів, а саме, свинцю (II), меркурій (II) і кадмію в об'єктах довкілля. Отриманий зонд має чутливість на рівні використовуваних з'єднань. Його головною перевагою є селективність: зонд не реагує на присутність широко поширених в природі металів, а саме, заліза, лужних і земельно-лужних металів. Таким чином, значно полегшується проведення хімічного аналізу.
Валерія Пирогова зазначила, що у зв'язку з інтенсивним ритмом життя в сучасному світі, в психіатричній практиці все частіше доводиться справлятися з перевантаженням нервової системи людини медикаментозним способом. Так, за даними 2013-го року, з 502,5 млн. населення Європейського регіону 100 млн чоловік страждають від депресії, 14 млн має тривожно-фобічні розлади. Валерія досліджувала актуальні розробки нових анальгетических і анксіолітичних засобів на базі Фізико-хімічного інституту ім. А.В.Богатского.
Ростислав Блюм дослідив, що в Європі біодизель отримують, в основному, з ріпаку. Ростислав запропонував використовувати для отримання біодизелю інші масляні культури - рижій посівний, редьку олійну і тифон. Він провів порівняльні дослідження хімічного складу цих культур і встановив, що рижій найкращим чином підходить для промислового отримання біодизелю та його культивація є економічно доцільною. Крім того, на відміну від ріпаку, рижій посівний значно менше виснажує ґрунти, стійкий до низьких температур і різних шкідників.
Крім того, Ростислав отримав зразки біопалива з масла рижію на спеціально спроектованій ним установці. Вихід палива з олії після даної реакції склав 87-92%. Отримані зразки біодизеля відповідають нормам ДСТУ для дизельного палива. Таке паливо є екологічно безпечним, оскільки при попаданні в грунт розкладається мікроорганізмами на 99% за 28 днів і при згорянні виділяє на 80% менше СО2. Отримані зразки біодизеля були успішно випробувані на автотракторній техніці за євростандартами (5-10% добавка до традиційного дизельного палива) і істотних змін в ефективності роботи двигуна відзначено не було.
Дмитро Калита, Директор Intel в Україні, Білорусі та Молдові, зазначив у вітальному слові: «Ми вже 11 років підтримуємо в Україні талановиту молодь і юних учених, які прагнуть створювати інновації. Саме інноваційний підхід може допомогти країні стати розвиненою державою. Бажаємо всім учасникам не зупинятися на досягнутому і далі займатися наукою, роблячи свій важливий внесок у власну освіту і, надалі, в розвиток економіки України».
У травні 2015 на Міжнародному фіналі Intel ISEF в американському місті Піттсбург, штат Пенсільванія, найталановитіші молоді вчені змагатимуться з фіналістами національних етапів Intel ISEF інших держав. А подані проекти будуть оцінювати вчені зі світовим ім'ям, у тому числі - лауреати Нобелівської премії.
Текст: Борзак Олексій
