studiarium

Жебровський Борис Михайлович

Жебровський Борис Михайлович

Жебровський Борис Михайлович – заступник Міністра освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник народної освіти (1998), Президент Міжнародного педагогічного клубу європейських столиць (з 1999), Президент Всеукраїнської асоціації Монтессорі-вчителів України (з 2002). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2003).

Народився Борис Жебровський 24 вересня 1948 року в смт Вільшанка Кіровоградської області. Там же зі срібною медаллю закінчив середню школу. Потім рік працював у школі вихователем, розпочавши таким чином у 17 років свою трудову діяльність.

1967 року вступив до Харківського національного університету ім. Каразіна на історичний факультет. Після першого курсу перевівся на історико-філологічний факультет Горьківського держуніверситету ім. Лобачевського. Диплом захистив 1972 року – на кафедрі історії Московського держуніверситету ім. Ломоносова.

Досить довго працював на Уралі.

Повернувшись в Україну, вчителював, згодом обіймав посаду заступника начальника Головного управління освіти Києва, а потім протягом 9 років – начальника Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

З 28 березня 2005 по 27 грудня 2007 – був першим заступником міністра освіти і науки України Станіслава Ніколаєнка.

З 2008 по 2009 працював в апараті Верховнї Ради України.

17 березня 2010 року – указом КМУ Жебровського призначено першим заступником міністра освіти і науки України Дмитра Табачника.

26 січня 2011 указом Президента Жебровського звільнено з посади першого заступника Міністра освіти і науки України. І того ж дня, іншим указом Президента, призначено заступником Міністра освіти і науки, молоді та спорту України.

28 лютого 2013 у зв’язку з реорганізацією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і розділення його на Міністерство освіти і науки України та Міністерство молоді та спорту України Жебровського Бориса Михайловича призначено заступником Міністра освіти і науки України.

За деякими підрахунками, Борисом Жебровським започатковано понад 200 педагогічних інновацій. Багато з них були першими не лише в Україні, а й у Європі.

Як президент Всеукраїнської асоціації Монтессорі-вчителів України він впроваджує принципи індивідульного навчання (у Києві та Одесі діють експериментальні школи, де скасовано класно-урочну систему Яна Коменського). Приділяє увагу ранньому розвитку дитини у дошкільних навчальних закладах, які є першою ланкою в системі освіти. Сповідує «дитиноцентризм», пропагує права дітей, їхню свободу, дисципліну та самостійність. Закликає цінувати і поважати дитину.

Бориса Жебровського вважають хрещеним батьком учнівського самоврядування – системи шкільної влади, започаткованої спочатку в Києві, а потім і в Україні. 1998 року виник так званий «київський трикутник»: підписано тристоронню Угоду про співпрацю між Головним управлінням освіти Київської міської державної адміністрації, Об’єднанням батьків школярів Києва та Київською міською радою старшокласників. Таким чином поєдналися основні учасники навчального процесу: учні, батьки та вчителі.

Досить цікавою і вартою уваги є книга Бориса Жебровського «Сам собі думаю», в якій тезисно викладено думки про вчителя, школу, дошкільну освіту, а також настанови батькам. Наприклад, «Дошкільну освіту треба вважати вищою, всі інші – загальними і професійними», «У школі вчать тексти, а в житті важливо пам’ятати «підтексти», «Учитель – не професія, це доля», «За освіту відповідає учитель, за її відсутність – Міністерство», «Найскладніше відповідати на дитячі запитання. Важко брехати».

Залиште коментар!

Коментарі від гостей сайту публікуються лише після премодерації. Якщо хочете, щоб Ваші коментарі одразу з'являлись на сайті, увійдіть.

Вы можете войти под своим логином или зарегистрироваться на сайте.

(обязательно)