5 жовтня в українському Інтернет-просторі з'явився спільний офіційний інформаційно-комунікаційний ресурс Міністерства освіти і науки України та Інформаційного агентства «Світ Освіт».
Цей проект гордо носить назву - «Єдине освітнє інформаційне вікно» і розміщується за адресою http://www.osvita.com.
Виходячи із загальної суті самого порталу - ніякого конкретного функціонального призначення він не має, а служить для того, щоб об'єднати всіх людей, «задіяних і зацікавлених в освітньому житті» Україна. До його користувачів зараховуються, відповідно, школярі, студенти, викладачі, батьки учнів і взагалі всі, хто хоче отримувати знання. А ще, крім цього, - «всі без винятку посадові особи Міністерства освіти». Судячи з усього, відповідна норма - «постинг на сайті «Єдине освітнє інформаційне вікно» - з'явиться в посадових інструкціях всіх чиновників МОН, судячи з категоричності заяви. Щоправда, незрозуміло, коли і хто буде керувати системою освіти, якщо всі вони будуть сидіти на своєму «корпоративному фейсбуці», як охрестили вже цей сайт журналісти.
Загалом же, портал декларує три основних завдання свого існування: база даних сфери освіти, інформаційно-новинне забезпечення та можливість вільного спілкування всіх учасників.
Перше завдання реалізована досить непогано. Як база данихб Портал отримує залік! Серед вдало реалізованих ідей та корисних сервісів можна назвати:
- База даних законодавства. З одного боку - корисний сервіс, особливо з урахуванням того, що сайт МОН України таки страждав «законодавчою закритістю». З іншого ж, в очі кидаються два недоліки - це відсутність можливості переглядати документи в html-форматі та відсутність в цій базі бюлетенів ВАКу, що реально засмутить користувачів-аспірантів.
- База даних управлінських кадрів. Являє собою аналітичну таблицю, де зібрані імена та посади всіх керівних працівників усіх організацій системи освіти, ну і назви організацій, де вони керують. Корисність цієї бази дещо сумнівна, але може комусь і стане в нагоді.
- База даних навчальних закладів. Дуже корисний, безсумнівно, хоча й не інноваційний сервіс, від якого можна чекати більшої точності даних, враховуючи їх джерело. База має декілька категорій - це: школи, спецосвіта, ВНЗ і освіта за кордоном. До загальних зауважень можна віднести неакуратність наповнення даними, недостатня інформативність - наприклад, вся інформація про середні школи обмежується вказівкою їх адреси, телефону та імені директора. А при переході в розділ «Освіта за кордоном» ми натикаємося на єдиний розміщений там матеріал - одноіменну статтю.
- База підручників. Як і слід було очікувати, взагалі не має нічого особливого.
- Розділ «Рейтинги». Відсортований по містах і незрозумілим чином проранжований список ВНЗ. При цьому ніхто навіть не потрудився вказати критерії, за якими проводилося ранжування.
- І останній розділ - «Робота». Для студентів, зрозуміло. Розділ дуже корисний і потрібний. Але вся радість від його наявності затьмарюється його ж реалізацією - немає функції пошуку, немає функції сортування, немає функції підписки на розсилки, немає форми додавання вакансій роботодавцем, немає форми додавання резюме самими студентами. Практично, нічого немає.
Інформаційно-новинне забезпечення громадськості представлено двома розділами: «Новини» і «Публікації».
«Новин» багато, але вони ніяк не відсортовані, а понакидані в загальну купу. Про смаки, звичайно, сперечатися немає сенсу, але можна ж було визначити категорії новин - для більш зручного їх пошуку. Розділ "Публікації" страждає тим же.
І нарешті - можливість вільного спілкування. Ось як звучить ця тема в офіційних прес-релізах: «Особливістю порталу є можливість інтерактивного спілкування відвідувачів між собою і з редакцією інформаційного ресурсу. Кожен може розміщувати новини, анонси, фотозвіти, а також має можливість отримати власний профайл шляхом реєстрації»
Насправді ж: можливість інтерактивного спілкування обмежується форумом, який до того ж, вибачте за вираз, дико глючить, а ще банальною формою зворотного зв'язку. Профайл закінчується привітанням «hello user-такий-то» - наче про соціальні мережі в Міносвіти ніколи не чули. І всі відчайдушні спроби знайти на сайті що-небудь, що хоч віддалено вказує на можливість додавати новини, відео і все інше - не дали ніякого результату.
Двома родзинками у цій всій бочці інформації виділяються посилання на Інформаційну систему «Конкурс» - ресурс, де можна подивитися списки студентів, що були зараховані до ВНЗ; та Інформаційно-виробничу систему «Освіта» - ресурс, де можна перевірити дійсність диплому про вищу освіту.
Загалом, підхід до проблеми інформатизації сфери освіти Д. Табачником, ступінь і якість реалізації інструментів, які повинні цю проблему вирішувати, а також даний конкретний приклад ставить перед нами неприємне питання: це банальне відмивання грошей або чергове підтвердження непрофесійності?
Ступінь непрофесіоналізму було вже показано вище. А ось корупційні можливості проекту ілюструють кілька цікавих моментів.
Почнемо з питання - ким повинні були бути виділені кошти на реалізацію проекту. Якщо це пожертвування Інформаційного агентства «Світ Освіт» - то чому про нього (Інформаційне агентство!!!) немає ніде ніякої згадки, крім як на самому порталі? Якщо це був тендер МОН - то яким чином його виграла знову ж таки абсолютно нікому невідома до 1 вересня організація?
Інше питання - це вартість самого проекту. З урахуванням його специфіки та способу реалізації загальні витрати на нього повинні знаходитися в межах від 0 до 5 тис. грн. Оскільки все програмне забезпечення це open source - тобто безкоштовне, залишається місячна зарплата 1-2 чоловік - модераторів. Здавалося б - економія бюджетних коштів, але ось масштабність PR-компанії говорить про те, що, швидше за все, на проект були виділені більш значні грошові суми.
Іншими словами - ми хотіли як краще, а з нами повелись як завжди.
Текст: Борзак Олексій
