studiarium

Усе про наукову ступінь - кому вона потрібна в Україні?

470Наукове життя

Отримання наукового ступеня, кандидата чи доктора наук, в Україні, як не дивно, розглядається не стільки для підтвердження статусу як науковця, а суто для кар’єрного зростання.

Та й не дивно, адже за тарифною сіткою у 2019 році, оклад доцента (вчене звання, яке передбачає наявність наукового ступеня кандидата наук) складає 7293 грн, а завідувач кафедрою зі званням професор має оклад на 1000 грн більше, ніж доцент.

Так само кар’єрне зростання на державній службі теж значно пришвидшується для кандидатів та докторів наук.

Тому багато наукових робіт робляться суто під посаду та на замовлення. Наприклад, Тетяна Пархоменко, один із учасників команди “Дисергейт” стверджувала, що близько 90% захищених у КНУКІМ дисертацій було зроблено на замовлення. Тож послуги “дисертація на замовлення”, які пропонуються, наприклад, на сайті dgs.org.ua є досить популярними.

Написати дисертацію та захистити її, без протекції та власними силами, справа справді не з легких. Про це свідчить офіційна статистика - у 2014 році лише близько 20% аспірантів закінчили навчання із захистом кандидатської, те ж саме справедливо і для докторантів.

Тож якщо ні аспірант, ні його керівник не змогли власними силами написати більш-менш нормальну наукову роботу, то можна її замовити на сайті dgs.org.ua десь за 90 тис. грн і за півроку вам її напишуть. А також нададуть весь спектр послуг, щоб супроводити вас до успішного захисту - напишуть статті для публікації, підготують відгуки на роботу тощо. Як то кажуть, зроблять усе під ключ. Навряд чи це допоможе новому кандидату наук, чи то Phd, створити успішну кар’єру у науково-дослідному інституті, але отримати підвищення десь у міністерстві - так.

З іншого боку, якщо у вашій роботі знайдуть плагіат, то її можуть не допустити до захисту. Група “Дисергейт” починаючи з 2016 року постійно займається викриттям антинаукових та “заплагіачених” “наукових робіт”. Але як зазначають самі учасники групи, в Україні немає ніякої спеціалізованої державної структури, яка б справді могла карати недобросовісних “науковців”. Якщо у дисертації високопосадовця, та ще й активного політика, знайдуть плагіат, то він хіба що може понести репутаційні збитки, через розголос у ЗМІ. А от для роботодавця високооплачуваний працівник скоріш вважається не той, хто має наукову ступінь, а той, хто не лише володіє знаннями у відповідній сфері, але має снагу розвивати усю галузь та привносити щось нове. Саме це може стати конкурентною перевагою для компанії, а не диплом Phd сам по собі.

Текст:

Залиште коментар!

Коментарі від гостей сайту публікуються лише після премодерації. Якщо хочете, щоб Ваші коментарі одразу з'являлись на сайті, увійдіть.

Вы можете войти под своим логином или зарегистрироваться на сайте.

(обязательно)