Особливим ставленням в цій статті я буду називати агресивні дії дітей щодо іншої дитини, яка не може дати опір. Синоніми – цькування, переслідування, булінг, знущання. До психологічних форм відносяться – погрози, образи, прізвиська, глузування, наклеп напряму або через соціальні мережі. До фізичних – побої, псування речей.
Чому відбувається таке явище?
1. Кривдник здається сильним, сміливим, успішним та крутим. Проте, за такою самовпевненістю часто ретельно приховується неспроможність і невпевненість. Підтвердити свою зверхність найпростіше через приниження оточуючих. В дитячому колективі завжди знайдеться вразливий двієчник, занадто опікуваний батьками відмінник або часто хворіюча дитина.
2. Діти, яких кривдять найчастіше в домашній ситуації вже приміряли на собі таку роль. Наприклад, почуваючи себе скривдженими або залишеними постійно працюючими батьками, чи після розлучення. Або не спроможні протистояти агресивним батькам-тиранам.
3. Діти, яких занадто опікують батьки, втрачають впевненість в тому, що вони щось зможуть. Якщо мама все робить за них, то світ здається страшним і тривожним, а власні дії безуспішними – краще нічого не робити.
4. Батьківський приклад мовчати і терпіти в ситуаціях, коли потрібно протестувати і не погоджуватись, переймається і дитиною.
Як уникнути?
1. Формувати впевнену, сильну та самодостатню особистість. Декілька принципів:
- Проявляти будь-які емоції – нормально. Дитина плаче – значить привід є, нехай інші кажуть маніпуляція, для маніпуляції теж є привід. Дитини б’ється – дайте подушку, нехай проявляє злість.
- Помилятися – нормально. Розбив вазу – дайте віник, це найкращий спосіб навчити відповідати за свої дії.
- Відрізнятись – нормально. Ну не повинна дитина буду відмінником, тільки тому, що відмінниками були мама, тато та троюрідна бабця.
2. Вчитися бути толерантним до інших. Наприклад, спілкуючись і допомагаючи людям з особливими потребами, людям з іншим соціальним статусом або зовнішністю. Для мене це і про темношкірих і про повагу праці двірника, і про годування тварин та безхатченків. Всі люди різні!
3. Поважайте себе та ваше рішення.
Якщо ви вже помітили особливе ставлення до дитини.
Біжіть вирішувати питання з класним керівником. Ваша дитини повинна бачити, що таке відношення до неї – неприпустиме. Так вона навчиться захищати себе в майбутньому.
Проблеми, які не можна вирішити з класним керівником – ознака внутрішнього глибокого конфлікту в школі. Чи варто змінювати школу? Варто, якщо ви впевнені, що зробили все, аби уникнути повторення цієї ситуації в іншій школі (зрозуміли істинні причини конфлікту, проаналізували свою поведінку в конфлікті, звернулись до психолога).
Але найголовніше правило, щоб не допустити знущання над власною дитиною – це забути про все написане вище і бути справжніми! Живими та емоційними, присутніми і люблячими, в міру турботливими та дещо егоїстичними, щасливими без дітей та замученими з ними. Дозвольте собі бути різними окремо, але близькими емоційно.

Текст: Олександра Антропова
Лікар медичний психолог, дитячий і сімейний психолог.
- Skype: alexandraponomarenko
- Сайт: http://psydoctor.com.ua