В 2013 році бажаючих здавати ЗНО з предмета "Російська мова" було лише 2% від загальної кількості зареєстрованих (близько 6,1 тис. абітурієнтів).
В той же час неявка (у Львівській області) склала близько 30%. Саме тестування з російської мови проходило 10 червня.
Але директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук (на фото) вважає, що вже через 5 років бажаючих здавати цей предмет буде значно більше.
В першу чергу це пояснюється тим, що скоро більшість вищих навчальних закладів внесуть даний предмет до переліку конкурсних. Приміром, в Міжнародному гуманітарному університеті при вступі за напрямом філологія можна вибрати або іноземну, або російську мову. Так само, як і в Академії адвокатури України, Академії внутрішніх військ МВС, Державному бердянському педагогічного університеті, Горлівському державному педагогічного інституті іноземних мов та ще в багатьох інших.
Окрім того, за новими стандартами середньої освіти, починаючи з 1 вересня поточного року всі учні 5-х класів мають вивчати другу іноземну мову. Стандартом передбачено, що нею може будь-яка іноземні мова, російська, або інша мова національних меншин. Тому можна спрогнозувати, що директори шкіл стануть активно агітувати саме за російську мову.
Але Ігор Лікарчук вбачає в даній ситуації законодавчу колізію, адже відповідно до ст. 7 Концепції мовної політики, російська мова визначається як регіональна, а не іноземна. А директори шкіл, що ставитимуть даний предмет до навчальних планів можуть бути звинувачені у нецільового використанні бюджетних коштів.
В той же час, Оксана Коваленко, головний спеціаліст Департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти Міносвіти не в вбачає в даній ситуації нічого страшного, навіть можливої "загрози" створення таким чином передумов для надання російській мові статусу другої державної.
Текст: Борзак Олексій
