Чи можна говорити про якісну освіту, якщо в затверджених Міністерством шкільних підручниках є маса неточностей і помилок?
Цією проблемою стурбовані педагоги, батьки, навіть самі учні, як не прикро, виявляють у посібниках, які повинні були стати для них еталоном знань, безліч нісенітниць.
Цілий ряд географічних помилок знайшов автор блогу на vinnitsaok.com.ua. Наприклад, на карті, вміщеній в робочому зошиті з предмету «Я і Україна. Громадянська освіта. Природознавство» російською мовою можна знайти назви річок «Стир» і «Случ». Очевидно, автори видання не потрудилися зробити якісний переклад з української мови. Адже варто було б написати «Стыр» або «Стырь» і, відповідно, «Случь».
Будучи батьком, автор блогу, до речі - колишній вчитель, з цього приводу написав коротку записку директору школи з проханням відправити інформацію авторам посібника. На його здивування, вже через місяць прийшла відповідь рекомендованим листом, в якому скаржникові повідомили, що відповідальність за друкарські помилки несе видавництво! Інакше кажучи, педагоги натякнули, що їм все одно, що і як написано. Але найцікавіше, що навіть у цій відповіді було допущено три граматичні помилки.
В іншому випадку на очі батьків потрапила математична задача, де згадаувалось озеро Курулчуй, якого насправді в Україні немає. Є озеро Кугурлуй в Одеській області, площа якого, згідно «Географічної енциклопедії України» 1990-го року видання, становить 82 кв. км, а не 94 кв. км, як було зазначено в математичній задачі. Така ж нісенітниця існує і стосовно площі озера Сасик. На думку фахівців, неточна інформація руйнує «міжпредметні зв'язки» в шкільній освіті та надає школярам невірні відомості. І це мова йде про підручник, який в 2004-му році зайняв перше місце у всеукраїнському конкурсі.
Незважаючи на те, що Міністерство освіти щорічно затверджує нову редакцію підручників, ці помилки протягом останніх восьми років ніхто так і не спромігся виправити.
Текст: Борзак Олексій