studiarium

"Про вищу освіту" - низи не хочуть, а верхи не можуть

4680

110210_A_HEЗаконопроект "Про вищу освіту" ще до свого ухвалення викликає безліч суперечливих відгуків у різних учасників вищого освітнього процесу.

Серед найбільш відомих його недоліків всілякі активісти називають: скорочення соціальних гарантій та обмеження прав студентського самоврядування у ВНЗ, збільшення рівня комерціалізації вищої освіти плюс збільшення вартості освіти, скорочення кількості вищих навчальних закладів, як і бюджетних місць у них.

Про всі юридичні колізії цієї історії вже багато було сказано і написано. А такж ще не прийнятий закон викликав певну реакцію і призвів до певних наслідків. При цьому, як студенти, викладачі та батьки, так і адміністрація самих ВНЗ та Міністерство освіти - реакція у всіх була різна.

Міністерство освіти, природно, просуває свій закон і в перервах між різними інноваціями Дмитра Табачника направляє чималі зусилля на вишукування можливостей скорочення обсягів державного фінансування освіти як і кількості самих ВНЗ.

Зокрема, 13 січня в інтерв'ю "УНІАН" Максим Луцький сказав, що ВНЗ в Україні потрібно укрупнювати, правда, так і не вказав гідної причини для цього, зазначивши лише, що їх в Україні - надто багато. Таким чином, боротися з "засиллям університетів" вирішили шляхом встановлення правил присвоювання статусу навчального закладу виходячи з кількості його студентів.

Другим непопулярним моментом у всій цій історії став намір Уряду скоротити обсяг держ. замовлення. Причиною цього було названо різке зменшення прогнозної кількості випускників шкіл - до 42.1%. У зв'язку з цим, усім ректорам були направлені рекомендаційні листи із рекоммендацією максимально зменшити кількість бюджетних місць у цьому році.

Студенти, природно, питання щодо захисту своїх прав стали вирішувати всіма можливими радикальними методами. Окрилені вдалим досвідом зі списком платних послуг, які можуть надавати вищі навчальні заклади, студентські молодіжні правозахисні організації напередодні голосування по законопроекту активізували акції протесту.

Так, 31 січня студентські демонстрації пройшли у всіх великих містах України. В них брали участь, як студенти, таки і викладачі, батьки і навіть школярі. За повідомленнями "Комментарии", в Києві під Комітетом Верховної Ради зібрався невеликий пікет, десь у півтисячі людей. А на цьому тижні, активісти незалежної студентської профспілки "Пряма дія" озвучили відкритий лист до міністра освіти і науки Дмитру Табачнику та голови Комітету Верховної Ради з питань освіти Володимира Полохала, ну і природно до Прем'єр-міністра України Миколі Азарову. Основними вимогами, які висувалися в цьому листі, є: розширення автономії ВНЗ, прирівнювання отримання освіти до трудової діяльності, закріплення права самостійного вибору предметів для вивчення, права на вільне відвідування лекцій, обмеження втручання співробітників СБУ та МВС у приватне життя студентів, а також забезпечення можливості вирішувати принципові питання стосовно системи вищої освіти на всеуніверситетських референдумах.

У випадку, якщо влада не відреагує належним чином на протести учнівської молоді - ті, у свою чергу, обіцяють почати більш масові протести.

Адміністрація ВНЗ. На фоні своїх студентів, самі вищі навчальні заклади виглядають більш приречено. Активні революційні дії вони не проводять і, судячи з усього, не збираються, а вирішують питання по-тихому й по-своєму.

Прикладом тому є Університет інформатики і штучного інтелекту (УІШІ) в Донецьку. Як повідомляє ТРК "ЮНІОН", в УІШІ мають намір об'єднатися з Донецьким національним технічним університетом (ДонНТУ). Піти на такий крок ректорат змусила норма Законопроекту, в якій зазначено, що для збереження статусу університету в ньому має навчатися не менше 6 тис. чол.

Сам УІШІ було засновано 15 років тому і на сьогоднішній день він став досить потужним навчальним і науковим закладом у своїй галузі. На даний момент у ньому навчається 2.5 тис. студентів, а штат складається з 160 викладачів.

Також, не стали заперечувати проти інновацій інші вищі навчальні заклади, зокрема, щодо скорочення держ. замовлення. Після отримання міністерського листа, ВНЗ Дніпропетровської області заявили про готовність скоротити набір на бюджетну форму навчання. Так, за повідомленнями ЛігаБізнесІнформ, Національна металургійна академія Україна готова пожертвувати 40%-ми бюджетників, Університет залізничного транспорту - 15%.

1 лютого Законопроект так і не був винесений на голосування, як повідомляли інформагентсва, через тиск студентських мас. На даний момент, він знаходиться на доопрацюванні. Як заявляє Дмитро Табачник, з 3500 запропонованих поправок, основна увага буде приділятися збільшенню свободи ВНЗ в області визначення навчальних програм, можливості запрошення викладачів на роботу і використання власних коштів.

Текст:

Залиште коментар!

Коментарі від гостей сайту публікуються лише після премодерації. Якщо хочете, щоб Ваші коментарі одразу з'являлись на сайті, увійдіть.

Вы можете войти под своим логином или зарегистрироваться на сайте.

(обязательно)